Майбутнє розпочалось... ?.... ! ....

Посилання на це відео я знайшла у  новинному потоці на власній сторінці Facebook. Дописувач не коментував відео, коментували інші.
Мені стало цікаво. Заінтригувала назва і ще більше коментарі...
Подивилась. ..
Відео мене збентежило.... трохи налякало... заставило думати ... про різне.
Головне, раптом усвідомила, що майбутнє почалось, а ми до цього не готові... І ще не все майбутнє хочеться...побачити в реальності
А що про це думаєте ви?

Соціальна реклама української мови

Цей відеоролик я побачила завдяки Марині Чалій - координатора програми у Кіровоградській області, яка опублікувала посилання на нього у facebook.



Думаю, цей ролик буде корисним і цікавим для багатьох.
А як ви думаєте, ЧОМУ???....

До першого уроку у 2011-2012 навчальному році

Більшість із читачів блогу - класні керівники, а значить 1 вересня після урочистої лінійки ви проведете перший урок, який цього року присвячений 20-й річниці незалежності України на тему "Україна - наш спільний дім".

Міністерством освіти надіслано методичні рекомендації щодо проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах, що відбудеться 1 вересня.

Кожен вчитель добирає найцікавіші матеріали до уроку, щоб розповісти про Батьківщину найцікавіше.
Нашій країні є чим пишатись. Ось так, наприклад, нашу країну представили світу американські кінематографісти, такими нас та нашу країну бачать та сприймають за кордоном:



Не дивно, що відео супроводжує пісня Руслани - переможниці  Євробачення та народні мелодії, які відтворюють душу українського народу. Нас сприймають через обличчя наших визнаних спортсменів-переможців: Шевченка, братів Кличків. Цінують наших героїв-миротворців.
Нашу країну визнали у світі, за нами спостерігають, нам довіряють, на нас сподіваються...
Тим не менш, наше життя не таке чудове, якого чекали і яким уявляли собі на початку 90-х... Все не так просто, як здавалось спочатку.
Ми багато здобули, багато досягли і немало втратили... Нам є над чим працювати. Ось деякі дані про рейтинги України у світі
Але ж тільки ті мають майбутнє, хто вміє визнавати помилки та робити висновки із життєвих уроків.


Сподваюсь, що відео та статистичні дані стануть у нагоді тим, хто ще готується до першого уроку, а решті читачів буде цікаво дізнатись нові факти про Україну.

Пам'ятаємо, що це НАША країна і МИ її ТВОРИМО!!!

Вона саме така, якою її робимо МИ, КОЖЕН ІЗ НАС...

Бажаю всім гарного початку навчального року, радісних новин та приємних зустрічей, а також нехай наступний навчальний рік стане для вас успішним та результативним!!!


P.S.:Я буду рада, якщо ви в коментарях долучитесь до обговорення матеріалів цього посту

Велике та мале... у співвіднесенні

Сьогодні неділя. Геть робочий настрій та рутинні проблеми.

Давайте по-філософствуємо. Пропоную тему співвіднесення великого та малого.
Кажуть, все у цьому світі відносно... Нема нічого сталого та постійного... Все може бути одночасно великим та малим, значущим для одних та беззмістовним для інших.

Там не менш, як мені здається, є ЩОСЬ філософське та значиме для всіх без виключення і це ЩОСЬ може міститися у буденному, у тому, що відоме ще зі шкільної лави або оточує нас щодня.

Для підтвердження цієї думки пропоную вам два відеосюжети, які, сподіваюсь, наштовхнуть вас на певні роздуми.

Для початку про звичне та рідне.
Квіти... дуже просто та буденно. Ми бачимо їх на газонах, клумбах, на лісових галявинах, висаджуємо їх перед будинками, витоптуємо та викопуємо як бур'яни... радіємо першим весняним та вдячно любуємося останніми осінніми... шаленіємо від їхнього літнього безумства.... Яке розмаїття кольорів, форм... де тільки вони не ростуть..., а народились вони лише з води та землі, під лагідними променями величного Сонця... Яке ж мале та величне це диво Природи?...

Ось ще трохи прекрасного:

А тепер ще один відеоряд про велике в космічному масштабі... Мені здається, він дуже добре наочно демонструє відносніть величин... Але, навіть усвідомлюючи свою мізерність у Космосі, все одно захоплюєшся силою та сміливістю тих, хто  менший за нас...

Додивіться до кінця. Цей відеоряд і повчальний і вражаючий одночасно. А ще може бути навчальним для наших учнів.



Відеороліки взято з блогу Рези Саджаді - посла Ірану в Росії. Неймовірно цікавий блог. Буде час - відвідайте та дізнайтесь більше про загадкову, давню, величну та вічну Персію.
У вас є думки щодо побаченого.... Залишіть в коментарях.

Усім вдалого та спокійного тижня. Успіхів!

Роздуми про інформаційні потоки та роль вчителя

Вітаю всіх!
Після досить довгої перерви повертаюсь до спілкування з вами, мої колеги-читачі.
Починаю цей рік не оголошеннями, а роздумами.
Зараз багато говорять про "використання ІКТ та цифрових технологій" вчителем, особливо пожвавилась педагогічна дискусія на цю тему після запровадження нового Положення про атестацію. Складно спречатись як з тими, хто є гарячим прихільником так і гарячим противником будь-яких новацій. Хоча, про які новації може йти мова у 2011-му році, в інформаційну епоху розвитку суспільства... як інакше спілкуватись з дітьми цифрового часу??? Мусимо визнати, що ми вже не вирішуємо напрямок розвитку. Вибір зроблено давно і не нами... Питання для пересічного вчителя полягає  в іншому, ЯК "використовувати" ефективно,  ХТО і ДЕ цього навчитися. Навчальні програми передбачають  "використання ІКТ та цифрових технологій". Вчителі чекають методики, а її нема. І вони не можуть змиритися з тим, що один з головних принципів сучасного навчання - навчати вчитися самостійно, а не давати певний обсяг знань, треба починати з себе. Треба починати вчитися самостійно і самостійно прагнути підвищувати власну кваліфікацію. Не для свідоцтва, не для атестації, а для власних учнів, яким цікаво вчитися з комп'ютером. Що поробиш, так сталось!
Читаючи Google-ленту новин та дописів на цю тему, бачиш, що проблема не унікальна, вона спільна для багатьох країн. Ось невеличкий уривок з дискусії на подібну тему серед російських вчителів у віртуальній групі. Наводжу розлогу цитату :
" Жизнь в условиях информационного потока помимо огромного количества 
положительных сторон имеет и множество отрицательных. И прежде всего то,
что, когда на тебя обрушивается водопад информации, легко впасть в апатию.
Для того, чтобы выбрать источник, к которому можно припасть, надо совершить
некую работу выбора. Она трудна, она требует некоей начальной душевной
работы. И вот тут-то роль учителя неоценима. Потому что он не просто
указывает URL где можно прочесть задания из учебника.
Учитель придумывает и зажигает проектом именно ЭТИХ учеников. И без Учителя мощные информационные потоки прекрасно проливаются мимо. Ибо зачем учить географию, если гугл все знает? Большинство своих коммуникационных потребностей дети получат в том же Контакте (там же можно и ГДЗ найти), так зачем напрягаться и совершать эту работу?
Офф-топик
Я много путешествовал и по всем местам, где бывал, старался найти максимум
информации, да так, что  чаще всего мог рассказать едва ли не больше
"дежурного" экскурсовода. Но каким же наслаждением было всякий раз встречать
настоящего профессионала, который и всего-то, что мог сделать, это найти ту
самую точку, в которую надо встать, чтобы превратить в настоящее чудо все те
тонны сухой книжной информации, которой я обладал и без него.
Вот так и учитель. Его роль мала - и его роль огромна. И какие бы технологии
нас не окружали, поставить ребенка в ту самую точку, откуда видна радуга,
может только Учитель."

І не важливо хто це сказав, суть в тому, що більшість російських вчителів розуміють це. В країнах Прибалтики говорять не про те ЧОМУ це треба, а про те, ЯК це зробити більш ефективним!!! І говорять, зауважте, вчителі, а не керівники освіти. І шукають ці ефективні шляхи вчителі, створюючи тематичні блоги, групи, сайти, проводячи віртуальні об'єднання педагогів не за територіальною ознакою, а за інтересами!! І діляться власними відкриттями з колегами не за нагороди, а за ради спільної мети - учня, який хоче, може і буде вчитися з таким педагогом, адже він вчить його того, що вимагатиме від нього життя - вмінню вдосконалюватись...

Ось такі роздуми на передодні чергової атестації педагогів ... А що думаєте Ви?