Роздуми про інформаційні потоки та роль вчителя

Вітаю всіх!
Після досить довгої перерви повертаюсь до спілкування з вами, мої колеги-читачі.
Починаю цей рік не оголошеннями, а роздумами.
Зараз багато говорять про "використання ІКТ та цифрових технологій" вчителем, особливо пожвавилась педагогічна дискусія на цю тему після запровадження нового Положення про атестацію. Складно спречатись як з тими, хто є гарячим прихільником так і гарячим противником будь-яких новацій. Хоча, про які новації може йти мова у 2011-му році, в інформаційну епоху розвитку суспільства... як інакше спілкуватись з дітьми цифрового часу??? Мусимо визнати, що ми вже не вирішуємо напрямок розвитку. Вибір зроблено давно і не нами... Питання для пересічного вчителя полягає  в іншому, ЯК "використовувати" ефективно,  ХТО і ДЕ цього навчитися. Навчальні програми передбачають  "використання ІКТ та цифрових технологій". Вчителі чекають методики, а її нема. І вони не можуть змиритися з тим, що один з головних принципів сучасного навчання - навчати вчитися самостійно, а не давати певний обсяг знань, треба починати з себе. Треба починати вчитися самостійно і самостійно прагнути підвищувати власну кваліфікацію. Не для свідоцтва, не для атестації, а для власних учнів, яким цікаво вчитися з комп'ютером. Що поробиш, так сталось!
Читаючи Google-ленту новин та дописів на цю тему, бачиш, що проблема не унікальна, вона спільна для багатьох країн. Ось невеличкий уривок з дискусії на подібну тему серед російських вчителів у віртуальній групі. Наводжу розлогу цитату :
" Жизнь в условиях информационного потока помимо огромного количества 
положительных сторон имеет и множество отрицательных. И прежде всего то,
что, когда на тебя обрушивается водопад информации, легко впасть в апатию.
Для того, чтобы выбрать источник, к которому можно припасть, надо совершить
некую работу выбора. Она трудна, она требует некоей начальной душевной
работы. И вот тут-то роль учителя неоценима. Потому что он не просто
указывает URL где можно прочесть задания из учебника.
Учитель придумывает и зажигает проектом именно ЭТИХ учеников. И без Учителя мощные информационные потоки прекрасно проливаются мимо. Ибо зачем учить географию, если гугл все знает? Большинство своих коммуникационных потребностей дети получат в том же Контакте (там же можно и ГДЗ найти), так зачем напрягаться и совершать эту работу?
Офф-топик
Я много путешествовал и по всем местам, где бывал, старался найти максимум
информации, да так, что  чаще всего мог рассказать едва ли не больше
"дежурного" экскурсовода. Но каким же наслаждением было всякий раз встречать
настоящего профессионала, который и всего-то, что мог сделать, это найти ту
самую точку, в которую надо встать, чтобы превратить в настоящее чудо все те
тонны сухой книжной информации, которой я обладал и без него.
Вот так и учитель. Его роль мала - и его роль огромна. И какие бы технологии
нас не окружали, поставить ребенка в ту самую точку, откуда видна радуга,
может только Учитель."

І не важливо хто це сказав, суть в тому, що більшість російських вчителів розуміють це. В країнах Прибалтики говорять не про те ЧОМУ це треба, а про те, ЯК це зробити більш ефективним!!! І говорять, зауважте, вчителі, а не керівники освіти. І шукають ці ефективні шляхи вчителі, створюючи тематичні блоги, групи, сайти, проводячи віртуальні об'єднання педагогів не за територіальною ознакою, а за інтересами!! І діляться власними відкриттями з колегами не за нагороди, а за ради спільної мети - учня, який хоче, може і буде вчитися з таким педагогом, адже він вчить його того, що вимагатиме від нього життя - вмінню вдосконалюватись...

Ось такі роздуми на передодні чергової атестації педагогів ... А що думаєте Ви?